Надходить та година. Джеффри АрчерЧитать онлайн книгу.
за два крісла від генерального секретаря, але Джайлзу було нескладно втямити, що чоловік між ними мав бути російським колегою Вальтера, бо той аплодував запекліше, ніж будь-хто інший за цим столом.
Коли всі в кімнаті нарешті сіли, Джайлз уперше побачив Карін. Вона сиділа за двома міністрами закордонних справ. Йому одразу пригадалося, чому він так захопився нею. Під час обіду він не міг перестати кидати погляди у її бік, але вона жодного разу не глянула на нього.
Обід із трьох страв тягнувся водночас нескінченно та був геть неїстівним: зупа з кропиви, варена яловичина та квашена капуста і, нарешті, шматок твердого пляцка, вкритого заварним кремом, котрий будь-який поважаючий себе школяр залишив би неторканим. Його супутниця взялася ставити йому запитання, явно намагаючись відволікти від постійного зиркання на Карін. Вона запитала, які мюзикли зараз модні у Лондоні. Джайлз не знав. Чи бачив він «О! Калькутта!»?[19] Ні, не бачив. Які зараз виставки у галереї Тейт? Уявлення не мав. Вона навіть поцікавилася, чи не зустрічав він принца Чарльза.
– Так, одного разу, але лише на коротку мить.
– Хто та щаслива дівчина, яка вийде за нього заміж?
– Не знаю, але це буде хтось, кого схвалить королева.
Вони продовжували спілкуватися, але вона жодного разу не згадала про Карін і не запитала, як вони познайомилися.
Нарешті офіціанти почали збирати тарілки із залишками їжі. Мер Східного Берліна, котрий головував на зборах, повільно підвівся зі свого місця і кілька разів постукав по мікрофону. Він не озивався, поки не запанувала цілковита тиша. Відтак оголосив трьома мовами десятихвилинну перерву до того, як до них звернеться генеральний секретар Соціалістичної єдиної партії Німеччини.
– Удачі! – прошепотіла жінка і відійшла раніше, ніж він устиг їй подякувати.
Чоловік спостерігав, як вона зникала серед натовпу, не знаючи, що буде тепер. Йому довелося стиснути бильця крісла, щоб угамувати тремтіння.
Десять хвилин здалися вічністю. А потім він помітив, як вона йде між столиками до нього. На ній був такий самий темний костюм, що і на його колишній супутниці, червоний шарф і чорні мешти на підборах, але на цьому вся подібність завершувалася. Карін сіла біля нього, але нічого не сказала. Драгомани не базікають, як сказала вона йому колись.
Джайлз хотів підхопити її на руки, відчути тепло її тіла, її ніжний дотик, відчути запах парфумів, але вона залишалася професійно байдужою, не виказуючи нічого, що могло б видати, як він насправді ставиться до неї.
Після того як усі знову зайняли свої місця і подали каву, голова вдруге підвівся і лише раз торкнувся мікрофона, перш ніж аудиторія замовкла.
– Маю честь на правах вашого господаря представити сьогодні нашого спікера, одного з найвидатніших державних діячів світу, людину, котра самостійно…
Коли голова присів через двадцять хвилин, Джайлз міг лише дивуватися, скільки часу триватиме основна промова.
Хонекер
«