Виховання без нервування, або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами. Вікторія ГорбуноваЧитать онлайн книгу.
за смак, вигляд і консистенцію, наприклад, пюре з броколі – найліпшого делікатесу немовлят. До речі, наша доросла реакція на їжу є для дитини важливим сигналом щодо того, їстівна вона чи ні навіть у кількамісячному віці. Тож не варто чекати, що малюк любитиме те, щодо чого ви на його очах продемонстрували негативну реакцію. Тож «Сама їж свою вівсянку» – цілком адекватна реакція дитини, яку намагаються годувати здоровою їжею у родині любителів віденських ковбасок. Смакові вподобання родини більшою частиною переймаються дитиною, хоча, звісно, бувають і винятки. Скажете: «Ми любимо борщ, а він викидає капусту під стіл!» Тоді подумайте, де малюк міг бачити таку реакцію (садочок?), а також поцікавтесь, що саме нагадує йому борщова капуста (дитяча уява може побачити в тарілці що завгодно, і капуста цілком може обернутись океанськими водоростями чи дощовими черв’яками).
Варто пам’ятати, що сіль, цукор, спеції та інші органічні та хімічні підсилювачі смаку, зокрема і глутамат натрію, що міститься в більшості готових магазинних наїдків – змушують рецептори до адаптації і знижують поріг смакової чутливості. Дитина, яка росте на чіпсах та жувастиках, вередуватиме, коли їй запропонувати манну кашу, а дорослою навряд чи оцінить вишуканий смак ніжної форелі або тонкий букет французького вина.
– То чого саме ви хочете? – запитала я бабусю насамкінець. – Як, уявляєте, Рома має поводитись?
– Це ж так просто: їсти те, що йому пропонують, без істерик і впертості, не псувати собі апетит перед їжею і не зловживати оцим, – бабуся тицьнула пальцем у блискучу обгортку.
Підсумуємо нехитрі правила, що можуть допомогти не лише Ромчиній бабусі, а й багатьом іншим дорослим нагодувати дитину з користю та не зненавидіти куховарство і годування:
– пропонувати страви в достатній та необхіднійкількості;
– залучати дітей до розробки менюта дозволяти самостійно регулювати обсяг порцій;
– організовувати спільні приготування сімейних сніданків, обідів та вечерь;
– творити традиції родинного приязного столування.
Усе розкидає та не прибирає за собою, або Як забезпечити лад, не викидаючи іграшки та речі на смітник
– Ніколи не думала, що двоє дітей – це забагато. Нас у мами було двоє, і вона ніколи так не нервувалася, не втомлювалась, як я…
Ірина виглядала змарнілою. Мама трирічного Дмитрика і семирічної Софійки прийшла на консультацію сама: «Щоб хоч тут відпочити».
– Старша вже школярка, молодший у садочок ходить, думала, підростуть – легше стане. Але ж ні. Сил за собою прибрати немає. Соромно сказати, та буває, що немитий посуд лишається чекати наступного дня, про непрасовану білизну взагалі мовчу. Ще й цей нескінченний безлад. Іграшки всюди: на підлозі, в шафах, під столами, у ліжках… Вчора он шматки «Лего» з унітазу виловлювали.
Я особисто небагато знаю