Чужі сни. Ян ВалетовЧитать онлайн книгу.
панове курсанти… Далі піде те, заради чого з вас узяли розписки, те, заради чого ви присягали і зібрані тут. Ось уже двадцять років ми ведемо війну з Паралеллю-2, але війна ця проходить не на їхній і не на нашій території: поле бою – Світ Зеро, і відбувається це тому, що наші три світи зв’язані один із одним мережею силових полів, так званих спиць і джгутів. Між джгутами і спицями є різниця, але зараз ми не будемо на ній зупинятись. Існують точки ймовірності, які розраховуються нашими комп’ютерами. У цих точках відбувається кріплення спиць і джгутів до спеціальних вузлів простору. Часто це пов’язано з артефактами, які розташовуються у Світі Нуль. Що таке артефакт? Артефакти – це різноманітні штучні споруди – піраміди, старі кургани, стародавні стели, дольмени, які можуть ховатися де завгодно – в лісах, під водою, в містах… Вони слугують джерелами енергії та місцем кріплення для спиць – нерухомих силових ліній, розташування яких легко вираховується за спеціальним алгоритмом. Якби ми знали всі вузлові точки ймовірності – війна давно б завершилася на нашу користь. Але…
Давидов розвів руки у вибачливому жесті.
– На жаль… Силові коридори зовсім нестабільні й перемикаються між вузлами закріплення хаотично. Таким чином, знаючи місце розташування артефакту, ми можемо визначити час, коли він слугує кріпленням для спиці лише з певною часткою імовірності. Перемикання йдуть постійно, мішень рухається – знищити ціль легко, але треба її вчасно виявити і встигнути зруйнувати кріплення… А це завдання іншої складності. Я зрозуміло пояснюю?
Аудиторія схвально загула.
– Значить, зрозуміло, – резюмував Кирило. – Запитання?
– А що дає руйнування кріплень?
– Теоретично, якщо розірвати зв’язок між Паралелями і Зеро, то наш світ має через деякий час повернутися до норми. Норма, для простоти розуміння – це те, що було сімдесят років тому. Саме ті межі кліматичних зон прийнято називати точкою відліку. Ми мусимо «від’єднати» Паралель-2, відкинути їх убік, припинити перетікання. Це наше завдання, панове курсанти. Смерть ворожої Паралелі – це наше з вами життя. Життя наших дітей.
– Ви хочете сказати, – зауважив курсант Куніцин, зморщивши широкого лоба, – що в той час, як ми намагаємося від’єднати від Серединного світу Паралель-2, вони роблять те саме з нашим світом?
– Так, – відповів Давидов просто. – Це так. Це війна, а війна полягає в тому, що одна сторона хоче знищити іншу та перешкодити їй знищити себе. Паралель-2 протидіє нашим джамперам і атакує вузли кріплення наших спиць. Ми протидіємо їхнім джамперам і знищуємо їхні кріплення. Усе як у дорослих, Куніцин, усе по-справжньому. Це складні бойові завдання, які вам доведеться виконувати. Але це ще не всі складнощі. Спиці принаймні стабільні якийсь проміжок часу. Але ж є ще й джгути…
– Джгути? – перепитала двоколірна дівчина-дама.
– Джгути, – Давидов підійшов до дошки. – Джгути – це непостійні зв’язки, не зав’язані на артефактах. Вони не менш міцні, ніж спиці, та важливі для наших цілей. Обчислити