Немає виходу. Тэйлор АдамсЧитать онлайн книгу.
за словами НСА33, єдине, що зупинить поганого хлопця зі зброєю – це хороший хлопець зі зброєю. Банально, але до біса правдиво. Дарбі ніколи раніше не торкалася зброї, не кажучи вже про постріли, але просто зараз вона б віддала душу, аби мати пістолет.
Дарбі усвідомила, що Джей досі дивиться на неї.
Зазвичай вона ненавиділа говорити з дітьми. Щоразу, опинившись у пастці зі своїми племінниками чи молодшими братами і сестрами своїх друзів, вона завжди ставилася до них, як до менших, тупіших дорослих. Але тепер їй було легко. Дарбі не потрібно було панькатися. Вона серйозно ставилася до кожного слова і переформулювання послабило б їхню просту силу:
– Джей, обіцяю, я витягну тебе звідси. Я врятую тебе.
22:41
Дарбі не бачила свого батька одинадцять років, але як подарунок на закінчення школи два роки тому він надіслав їй мультитул. Що смішного? На листівці було привітання із закінченням університету.
От невдача, еге ж?
Але подарунок був непоганий. Червоний швейцарський армійський ніж, що розкладався півколом – штопор, кусачки, пилка для нігтів. І, звісно, дводюймове серейторне лезо. Вона лише раз користувалася ним, коли відкривала пластикову упаковку, в якій були нові навушники її сусідки, і відтоді забула про ніж до кінця навчання. Вона зберігала його в бардачку Блю.
Тепер він лежав у її задній кишені. Наче тюремна заточка.
Дарбі сиділа на кам’яній стійці з кавою, спершись спиною об зачинені жалюзі й підібгавши ноги до грудей. З цього місця вона бачила всю кімнату – Ед і Ешлі закінчували свою мільйонну гру в карти, Сенді читала книжку, а Ларс стояв на своєму місці, охороняючи двері.
Із заднього сидіння своєї «хонди», з-під аркушів рисового паперу для фротажу надгробків вона дістала синю ручку й один зі своїх університетських блокнотів. Зараз він лежав у неї на колінах.
На першій сторінці були закарлючки. Абстрактні форми, заштриховані тіні.
Друга сторінка – знову закарлючки.
Третя сторінка? Обачно захищена від поглядів, Дарбі зробила, ймовірно, найкращий свій ескіз людського обличчя. Він був майже бездоганний. Вона вивчила Ларса, кожен дюйм його сутулості. Його світлий пушок, неправильний прикус, підборіддя у вуграх і опущене чоло. Виражена V-подібна лінія волосся. Вона навіть зобразила туманний погляд. Малюнок стане поліції у пригоді; може, його навіть покажуть у ЗМІ, аби допомогти пошуку. Також Дарбі знала марку й номер фургона. Плюс розмита світлина викраденої з Сан-Дієго дівчинки. Вона чудово виглядатиме на каналі «CNN», розірве сорокадюймові рідкокристалічні телевізори по всій країні.
Але чи цього достатньо?
Сьогодні їхати було неможливо, але завтра вранці, коли прибудуть снігоприбиральні машини і відкриють рух на хребті Бекбон, Ларс із Джей поїдуть геть. Навіть якщо Дарбі вдасться одразу ж зателефонувати до 911, поліція прибуде на місце, де його бачили востаннє. Можливо, його спіймають, а можливо, й ні. У нього буде достатньо часу, аби прослизнути повз випадкові поліцейські автівки і зникнути, розчинившись у світі, і це стане смертним вироком для семирічної
Національна стрілецька асоціація – некомерційна асоціація в США, яка об’єднує прихильників права громадян на зберігання і носіння вогнепальної зброї