Агатангел. Наталка СняданкоЧитать онлайн книгу.
сусідами зліва у нас одна суміжна стіна, яка у них розташована на кухні, а у мене в спальні. Запахи їхнього сніданку, як правило, завершують мої сновидіння якимись сюрреалістичними подробицями. Наприклад, під аромат пригорілого молока, з якого у сусідів часто починається ранок, мені завжди сняться смітники, а смажене сало доповнює образ візуальними деталями: літо, пообідня спека, довкола смітників ліниво кружляють вгодовані мухи, бомжі витягують із контейнерів об’їдки, обнюхуючи їх на предмет їстівності, а поряд за їхніми діями зацікавлено спостерігають діти й обговорюють пропозицію «побавитись у бомжів».
А потім раптовий порив сильного вітру підхоплює бомжів, і вони відлітають кудись у височінь, енергійно розмахуючи крилами і пробуджуючи зі сну розімлілих на сонці бездомних псів. Далі пси й собі піднімаються у височінь, розмахуючи вухами замість крил, а з їхніх пащ виривається не жалібне скавуління і не обурене гарчання, а одна за одною випадають великі білі квіти й опускаються на землю пахучими пелюстками. Але це вже, здається, з якоїсь пісні.
У суботу вранці сусіди з помешкання ліворуч їдуть на село, тому снідають чимось нашвидкуруч, не залишаючи запахів. Я дуже їм за це вдячна, бо приємно час від часу починати день і без літаючих бомжів та смаженого сала. Зрештою, в останньому сусіди зі мною, мабуть, не погодяться, але degustibus, як відомо, переважно залишається statusquo, як, можливо, прокоментував би ситуацію мій науковий керівник пан Світило В.І., який любить компонувати афоризми з уривків латинських крилатих висловів.
Напір води в трубах о цій порі зростає, і коли відкручуєш кран, здається, ніби зараз зірве з кріплень цілу кухонну шафу. Тому коли потужний фонтан брунатного кольору всього лише вибиває з рук джезву, від чого кавовий порошок опиняється на руках, обличчі, одязі, волоссі та нещодавно побілених стінах, це вже не справляє надто сильного враження. Могло бути значно гірше.
Один мій знайомий написав собі цю фразу при вході до квартири і каже, що напис допомагає йому взяти себе в руки у багатьох ситуаціях. Напевно, до них належить і така, як зараз, коли із крана під величезним тиском тече рідина брунатного кольору вартістю 1,57 грн. за кубічний метр, а кава закінчилась.
Властивість невтрачання оптимізму особливо важко дається мені вранці, до того, як я вип’ю перше горнятко кави. Але сьогодні на мене чекає важкий день, тож не можна дозволяти собі дратуватися через дрібниці, потрібно берегти сили.
Теліпаюся до ванни змивати з волосся кавовий порошок. Мимоволі кидаю погляд у дзеркало і намагаюся зрозуміти, чи задоволена побаченим. Моя товаришка Люба, якій тридцять два, чітко знає, скільки в неї зморщок, і про появу кожної нової стурбовано повідомляє мені по телефону. Вона так щиро цим переймається, що я значно краще пам’ятаю всі прояви її старіння, ніж свої власні: у неї біля лівого ока – шість гусячих лапок, біля правого – чотири, хоча наразі вони малопомітні, шкіра обличчя дуже пересихає вдень, але за ніч відновлюється