Гріхи батьків. Джеффри АрчерЧитать онлайн книгу.
тому й не відкрила цього послання.
– Але хіба це не може пролити світло на те, що сталося на «Девонці»?
– Дуже в цьому сумніваюся, – відповіла Мейзі, – адже вони зналися між собою лише кілька днів.
– А ви б не заперечували, якби я прочитала вам цього листа, пані Кліфтон? – запропонувала Емма, припускаючи, що Мейзі неабияк збентежиться, якщо зізнається, що не вміє читати.
– Ні, дякую, люба, – відмахнулася Мейзі. – Зрештою, Гаррі це не поверне, хіба ні?
– Погоджуюсь, – не здавалася Емма, – але, можливо, ви дозволити мені прочитати його для свого спокою.
– Німці всю ніч закидали бомбами доки, – змінила Мейзі тему. – Сподіваюся, що Беррінґтон не надто постраждав.
– Ми уникнули прямого удару, – повідомила Емма, неохоче сприймаючи, що їй не дозволять прочитати цього листа. – І я сумніваюся, що навіть німці наважаться скинути бомбу на дідуся.
Мейзі засміялася, і на мить Емма подумала, чи не схопити конверт із коминка і розірвати його, перш ніж Мейзі встигне її зупинити. Але Гаррі цього не схвалив би. От якби Мейзі захотіла на мить вийти з кімнати, то Емма скористалася б чайником, відпарила конверт, щоб розпечатати, перевірити підпис і покласти на своє місце, перш ніж господиня встигне повернутися.
Але Мейзі ніби прочитала її думки, бо залишалася біля коминка і не відходила від нього ні на крок.
– Дідусь передає вам вітання, – сказала Емма, все ще відмовляючись здаватися.
Мейзі почервоніла і стала базікати про своє нове призначення у «Ґранд-готелі». Емма не відводила свого погляду від конверта. Вона уважно перевірила літери M, К, С, Г і Л в адресі, знаючи, що їй доведеться зберегти накреслення цих літер у пам’яті, неначе сфотографувавши, доки не повернеться до садиби. Коли Мейзі віддала їй маленького Себастьяна, пояснивши, що, як це не сумно, але їй доведеться повертатися до роботи, Емма неохоче підвелася, востаннє поглянувши на конверт.
Повертаючись до садиби, Емма намагалася зберегти в думках взірець почерку, вдячна, що Себастьян саме солодко заснув. Як тільки машина загальмувала на гальці перед вхідними дверима, Гадсон відчинив задні дверцята, щоб Емма вийшла та занесла сина до обійстя. Мати віднесла його прямо до дитячої кімнати, де їх чекала нянька Беррінґтонів. На її здивування, Емма поцілувала малюка в чоло і мовчки вийшла.
Опинившись у своїй кімнаті, Емма відімкнула центральну шухляду свого письмового столу та витягнула звідти стосик листів, які Гаррі писав їй упродовж багатьох років.
Перше, що вона перевірила, була велика літера Г підпису Гаррі, така ж пряма та смілива, як і Г на невідкритому конверті Мейзі. Це додало їй певності продовжувати своє розслідування. Відтак вона стала шукати велику К і врешті-решт знайшла її на різдвяній листівці, та ще й з великою М – такою самою М і К, що й Мейзі Кліфтон на конверті.
«Гаррі мав би залишитися живим!» – постійно повторювала вона собі. Знайти слово «Бристоль» було легко, а от «Англія» – складніше, поки вона не