Енн з Острова. Люси Мод МонтгомериЧитать онлайн книгу.
вона, туди йшли й Енн з Прісциллою. Філ «обожнювала» Енн і Прісциллу, особливо Енн. То була вірна душа, якій не властивий був жодний снобізм. «Любиш мене, люби й моїх друзів» було її підсвідомим гаслом. Без жодних зусиль вона повела їх за собою у все ширше коло її знайомств, і підійматися соціальною драбиною Редмонда двом дівчатам з Ейвонлі було дуже легко й просто, на заздрість іншим першокурсницям, яким, позбавленим опіки Філіпи, судилося свій перший рік провести на периферії.
Для Енн і Прісцилли, з їхніми серйознішими поглядами на життя, Філ залишалася милим, потішним дитям, яким здалася їм при першій їхній зустрічі. Однак, як вона сама сказала, мізків їй не бракувало. Де й коли вона знаходила час вчитися – загадка, бо вона, здавалося, завжди шукала розваг, і вдома в неї кожного вечора були гості. Вона мала всіх кавалерів, яких тільки можна побажати, бо дев’ять першокурсників з десяти, як і значний відсоток всіх інших курсів, боролися за її усмішку. Вона тішилася цьому, як дитина, і радісно переповідала кожне нове завоювання Енн і Прісциллі, з такими коментарями, від яких в нещасних закоханих мали б палати вуха.
– Алек й Алонсо поки не мають серйозних суперників, – дражливо зауважила Енн.
– Ні одного, – погодилася Філіпа. – Я пишу їм обом кожного тижня і розповідаю їм все про своїх тутешніх залицяльників. Думаю, це мало б їх повеселити. Але, звісно, того, якого я хочу найбільше, я не можу здобути. Гілберт Блайт не звертає на мене жодної уваги, хіба дивиться на мене як на кошеня, яке хочеться погладити. І я добре знаю причину. Маю на тебе зуб, Королево Енн. Я б мала тебе ненавидіти, а замість цього я безумно тебе люблю й страждаю від того, що не можу бачити тебе кожного дня. Ти не така, як всі інші дівчата, яких я знала раніше. Коли ти на мене дивишся по своєму, я відразу відчуваю, що я за неважливе, фривольне створіння, і хочу стати кращою, розумнішою і сильнішою. А тоді я приймаю правильні рішення; але як тільки я побачу привабливого хлопчика, вони мені миттю вивітрюються з голови. Хіба не чудово в коледжі? Аж не віриться, що першого дня мені тут не подобалося. Але якби це, ми б могли ніколи не познайомитися. Енн, прошу, скажи знову, що я хоч трошки тобі подобаюся. Я мушу це почути.
– Ти мені не трошки, а дуже подобаєшся – я думаю, що ти чудове, добре, миле, пухнасте кошеня без кігтів, – засміялася Енн, – але я не уявляю, коли ти встигаєш вчитися.
Але, мабуть, Філ все ж знаходила час, бо вона не відставала з жодного предмету на курсі. Навіть старий похмурий професор математики, який зневажав спільне навчання й протистояв тому, аби їх приймали в Редмонд, не міг загнати її в кут. Вона була перша зі всіх предметів на курсі, крім англійської, де Енн Ширлі її обійшла. Енн і самій навчання на першому курсі йшло легко, здебільшого завдяки тому, що вони з Гілбертом старанно вчилися впродовж двох років в Ейвонлі. Це залишало їй більше часу на соціальне життя, яке їй дуже подобалося. Але ні на секунду вона не забувала Ейвонлі та своїх старих друзів. Для неї найщасливішими митями тижня були ті, коли вона отримувала