Енн з Острова. Люси Мод МонтгомериЧитать онлайн книгу.
нам присилають, і що вони говорять на проповідях! Половина з того неправда, і, що ще гірше, не відповідає догмам віри. Той, що в нас зараз, гірший за всіх. Він просто бере текст, а говорить про щось геть інше. І він каже, що не вірить, що всі невірні горітимуть в пеклі. Подумати лишень! Вони тільки потратять гроші, які ми зібрали на іноземні місії! Минулої неділі він оголосив, що наступної неділі проповідь буде про сокиру, яка спливла. Краще б він взяв Біблію й відклав сенсаційні історії. Сумні часи настали, якщо священник не має що сказати про Святе Письмо. У яку церкву ти ходиш, Енн? Сподіваюся, ти ходиш до церкви регулярно. Люди часто забувають про церкву, коли опиняються далеко від дому, а студенти в цій справі особливі грішники. Я чула, багато хто вчиться по неділях. Сподіваюся, ти ніколи не впадеш так низько, Енн. Пам’ятай, хто тебе виховав. І будь обережна з новими друзями. У тих університетах ніколи не знаєш, з ким маєш справу. Зовні вони можуть виглядати, як побілені гроби, а всередині бути, як голодні вовки (білими й пухнастими, а всередині – чорними й небезпечними). А краще не вступай в розмову ні з яким парубком, якщо він не з Острова.
Забула розказати, що сталося того дня, коли сюди з’явився новий священник. У житті не бачила нічого смішнішого. Я сказала Марілла: «Якби Енн була тут, ото б вона посміялася». Навіть Марілла сміялася. Він, знаєш, дуже низенький, товстенький, з кривими ногами. Отож сюди забрела стара свиня пані Гарісона – та, що велика – ввірвалася на подвір’я і залізла на задню веранду, а ми не бачили, тоді якраз у двері зайшов священник. І тут свиня хотіла втекти, але не мала кудою, хіба поміж його криві ноги. Він маленький, свиня велика, і так вона його й підхопила й понесла. Поки ми з Маріллою вибігли, його капелюх полетів в один бік, а ціпок в інший. Ніколи не забуду цю картину. А бідна свиня перелякала до пів смерті. Я більше ніколи не зможу читати уривок Біблії про свиней, які бігли по схилу в море, не уявляючи при цьому свиню пана Гарісона, яка несла вниз пагорба того священника. Свиня, напевно, подумала, що нечистий замість того, щоб в неї вселитися, її осідлав. Добре, що двійнят там не було. Їм би не пішло на користь побачити священника в такій делікатній ситуації. Якраз перед тим, як вони дісталися до струмка, священник чи то зіскочив, чи впав. Свиня помчала через струмок, як божевільна, і втекла в ліс. Ми з Маріллою побігли вниз і допомогли священнику підвестися й обтруситися. Він не постраждав, але дуже розізлився. Він чомусь вирішив, що винні ми з Маріллою, хоч ми йому й сказали, що свиня не наша й дошкуляє нам дошкуляє вже ціле літо. Крім того, чому він йшов через чорний хід? Пан Аллан такого ніколи не робив. Нескоро ми знайдемо такого, як пан Аллан. Але немає злого, щоб не вийшло на краще. Більше ми й сліду тої свині не бачили, і здається мені, що вже й не побачимо.
В Ейвонлі все тихо і спокійно. У Зелених Дахах не так самотньо, як я думала. Хочу цієї зими почати шити нову ковдру. Пані Сілас Слоан має новий візерунок в яблука.
Коли мені хочеться чогось цікавого, я читаю про