Микола Леонтович. Ю. І. КолядаЧитать онлайн книгу.
ґрунт – бурдон (Basо: «В тебе товар весь хороший»); 6) бутон-пуп’янок (дует coda: «ластівочка»). Можна збагатити малюнок квітки напластуванням усіх 67-ми мотивів-пелюсток (бо остання 68-а – coda). Суттєвий феномен – універсальні закони людського мислення виявилися спільними як для музичного інтонування, так і для графічного малюнку. Вони оформилися в одвічний символ-орнамент «Квітки життя» з бутоном-пуп’янком – паростком у майбуття, який так люблять вишивати на рушниках наші майстрині, або ж вимальовують художники з Петриківки чи на кераміці гончарі, на дерев’яних виробах різблярі» (В. Кузик)[2].
Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару –
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
У тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
У тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
27 грудня 1913 р. киян-поцінувачів музики порадував прем’єрою Олександр Кошиця, диригент і хормейстер. Разом зі своїм колективом він започатковує традицію щорічного виконання на Різдвяні свята концертів українських колядок. Ці концерти проводились у залі громадського зібрання на вулиці Володимирській, 45. Прем’єра отримала схвальні відгуки, тому вирішили продовжити тематичні виступи і в наступні новорічні свята. Упродовж 1914–1915 рр. у концертних програмах колективу лунали не лише українські колядки, а й польські музичні твори. Усі вечори колядок були благодійними, зокрема в попередні роки хористи влаштовували співи на користь товариства швидкої допомоги учням вищих навчальних закладів та товариства «Самоосвіти».
25-го грудня 1916 газета «Киевская мысль» своїм анонсом сповістила киян, що у четвер, 29-го грудня, знову відбудеться традиційний щорічний вечір-концерт українських різдвяних колядок, які виконає мішаний хор під орудою шанованого киянами диригента Олександра Кошиця. Анонс сповіщав, що придбати «квитки у В. Ідзіковського (Хрещатик, 37) і у Бюро «Натураліст» (Володимирська, 52) від 10 год. ранку до 7 год. вечору, а 26 і 27 грудня – від 11 год. ранку до 5 год. вечору»[3].
29 грудня 1916 р. Зала Київського купецького зібрання (нині – приміщення Національної філармонії). Мішаний хор студентів університету Св. Володимира і хор слухачок Вищих жіночих курсів виконав «Щедрик» М. Леонтовича. Збір коштів від цього концерту пішов на користь Товариства надання допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від військових дій. Про виконання «Щедрика» саме під час четвертого концерту колядок згадував сам О. Кошиць у листі до Павла Маценка: «Приїхав до Києва Леонтович і привіз з собою на розгляд щось нове, не пам’ятаю, що. Це була вже друга його візита до мене, і так само, як в перший день знайомства, ми сіли пограти і мої розкладки… А потім я одержав від нього «Щедрика», в якому
«ЩЕДРИК» в опрацюванні Миколи Леонтовича: спроба полівекторного аналізу (до 100-річчя українського шедевру).
https://dt.ua/ART/leontovich-vidkritiy-arhiv-271009_.html