Відродження. Стівен КінгЧитать онлайн книгу.
співів. Так і прізвисько вчепилося – Хвостик Моррі.
Особливо його любила Клер. І є в мене один чіткий спомин (котрий, я точно знаю, складається з багатьох нашарованих згадок) про те, як вони сидять у кутку з іграшками – Моррі на своєму крихітному стільчику, а Клер навколішки біля нього, допомагає щось розмальовувати чи будувати змію з доміно. «Коли я вийду заміж, то хочу чотирьох таких самих, як він», – якось сказала Клер мамі. На той момент їй, мабуть, мало невдовзі виповнитися сімнадцять і вона була готова до випуску із ЗММ.
– Ну нехай щастить, – відповіла їй мама. – Сподіваюся все ж, що твої будуть гарнішими, ніж Моррі, Клерчик-Еклерчик.
З її боку було трохи недобре так казати, але не те щоб і неправда. Попри те, що Чарльз Джейкобз був симпатичним чоловіком, а Петсі Джейкобз – відверто вродливою молодою жінкою, Хвостик Моррі вдався простеньким, як картопляне пюре. Він мав бездоганно кругле личко, яке нагадувало мені Чарлі Брауна[25]. Волосся в нього було якогось непевного відтінку чорного. І хоч у батька очі були блакитні, а в матері – заворожливо зелені, Моррі дісталися оченята простецького карого відтінку. А проте всі дівчатка його любили, так, неначе він був тією дитиною, з якої мав початися відлік тих, що їх вони народять за наступні десять років, а хлопці ставилися до нього як до найменшого братика. Він був нашим талісманом. Він був Хвостиком Моррі.
Якось у лютому, у четвер увечері, ми з братами й сестрою поверталися з пасторського дому. Щоки в нас пашіли від катання на санчатах за церквою (уздовж доріжки преподобний Джейкобз порозвішував електричні лампочки), і ми щодуху горланили пісню «Я Генріх Восьмий». Пригадую, що Енді й Кон перебували в особливо піднесеному настрої, бо привезли наші сани й посадили Моррі на подушку спереду, де він безстрашно сидів, нагадуючи наяду на носі судна.
– Я так бачу, вам ці заняття до душі? – спитав тоді батько. Здається, в його голосі промайнула тінь подиву.
– Ага! – випалив я. – Ми сьогодні тисячу уривків з Біблії прочитали, а потім на санчатах каталися! А місіс Джейкобз, вона теж каталася, тільки падала весь час!
Я розсміявся, і він розсміявся разом зі мною.
– Це чудово, Джеймі, але чи вчитеся ви там чогось?
– Воля людини повинна бути продовженням волі Господа, – папугою повторив я урок того вечора. – А ще, коли з’єднати плюс і мінус акумулятора дротом, то коротке замикання буде.
– Це правда, – кивнув тато. – Саме тому треба бути дуже обережним, коли запускаєш машину від іншого акумулятора. Але я не бачу в цьому жодного християнського уроку.
– Це було про те, що робити щось неправильно, коли думаєш, що це допоможе щось виправити, не можна.
– А. – Він узяв останнє число журналу «Машина і водій», на обкладинці якого пишався крутий «Ягуар XK-E». – Ну, ти ж знаєш, як кажуть, Джеймі: дорога в пекло вимощена добрими намірами. – А на мить замислившись, додав: – І освітлена електричними лампочками.
Та й засміявся, і я засміявся
Один із чотирьох головних героїв коміксів «Горішки», що виходили протягом тривалого часу (з 1947 до 2000 р.) у будні й у неділю.