Справжнє життя Себастьяна Найта. Владимир НабоковЧитать онлайн книгу.
від’їжджати? Чи не хотіли б ви оглянути наші парки й лужки на березі Кему? Ходімо подивитися на крокуси, Себастьян називав їх «грибами поета». Мабуть, розумієте, що він мав на увазі.
Але дуже вже рясний падав дощ. Хвилину-другу ми постояли під дашком ґанку, і я сказав, що мені вже пора.
– Почекайте хвилиночку! – гукнув мені навздогін Себастьянів приятель, коли я вже пробирався поміж калюжами. – Я зовсім забув про одну річ. Кілька днів тому ректор сказав мені, що хтось письмово звернувся до нього із запитанням, чи справді вчився Себастьян Найт у Триніті-коледжі. Як же зветься той чоловік? Бодай тебе… Геть збіглася пам’ять від прання. Добряче ми її виполоскали, правда? У всякому разі я зрозумів, що хтось збирає дані для книжки про Себастьяна Найта. Дивно. У вас, здається, немає…
– Себастьян Найт? – зненацька озвався голос у тумані. – Хто говорить про Себастьяна Найта?
Розділ 6
Наближався незнайомець, що виголосив ці слова… О, як мені часом забагається легкого повороту в добре змащеному романі! Як вигíдно було б, коли б цей голос належав якомусь бадьорому старому викладачеві з довгими замшілими мочками й дрібненькими зморщечками біля очей – ознакою мудрості й чуття гумору… Підручному персонажеві, дуже доречному перехожому, який теж знав мого героя, але з іншого боку. «А тепер, – сказав би він, – розповім вам правдиву історію навчання Себастьяна Найта». І тут же почав би розповідати. На жаль, нічого такого не сталося. Цей Голос у тумані прозвучав в одному з найтемніших закутків моєї свідомості. Він був лише відлунням якоїсь уявної істини, своєчасним нагадуванням: не будь легковірним, коли дізнаєшся про минуле з уст теперішнього. Остерігайся навіть найчеснішого посередника. Затям: усе те, що кажуть люди, насправді трояке. Оповідач формулює, слухач переформульовує, а перед ними двома затаює правду мертвий герой розповіді. «Хто говорить про Себастьяна Найта?» – повторює цей голос у глибині мого сумління. І справді, хто? Найкращий друг і однокровний брат. Сумирний, відірваний від життя філолог і спантеличений мандрівник у далеких краях. А де ж той третій? Мирно тліє на цвинтарі в Сен-Дам’є. Живе, сміючись, у п’яти томах. Незримий, видивляється з-поза мого плеча на те, що пишу (втім, наважуся ствердити, що він ставив під великий сумнів банальну ідею вічності, тож тепер навряд чи повірить у свій привид).
Хай там як, а я маю тут трофей, здобутий завдяки дружбі. Долучив до нього кілька розрізнених фактів, зазначених у дуже коротких Себастьянових листах того часу, і випадкові згадки про університетське життя, розкидані на сторінках його книжок. Відтак я повернувся до Лондона, де ще перед тим ґрунтовно обдумав свій наступний хід.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro,