Нейрокопірайтінг. Денис КаплуновЧитать онлайн книгу.
Відразу виникає думка, що ключовий мотив – повернення грошей. Але цього не досить, щоб зачепити нейрон, який підкаже мозку: «Так, оце мені й треба». Ану ж, із властивою нам педантичністю копнемо глибше.
Коли з нашою допомогою ви швидко повернете гроші
(плюс компенсацію) – доведете, що вмієте захищати
свій бізнес, і змусите всіх охочих добре поміркувати,
чи варто пробувати вас ошукати.
Це суттєво зміцнить вашу репутацію в ділових колах.
Просто подумайте – у вас швидко вийшло все, чого інші
ніяк не можуть домогтись. І все це ви зробили
цілком законним способом.
Оце вже зовсім інша річ. Пропоную вам самостійно вивчити цей фрагмент і визначити, які дійсні мотиви в ньому задіяні. Як бачите, завжди можна стати більш переконливим.
У такій роботі наше завдання – показати клієнтові, що пропонований товар або послуга здатний дати бажане. І такі «гачки» слід розставляти по всьому тексту. Причому виражене це може бути в різних словоформах і за допомогою різної подачі.
Але це вже зовсім інша історія, до якої ми плавно переходимо…
6
ВІЛЛ СМІТ І HOOK WORD OPTІMІZATІON
Слова, як це має бути вже зрозуміло нині, впливають на психіку.
За частку секунди вимовлені або прочитані, потрапивши у свідомість, вони можуть змінити наш спосіб мислення і спосіб оцінки ситуації так само швидко, як ми можемо зайти за ріг будинку на вулиці.
Ви дивилися фільм «Фокус» із Віллом Смітом у головній ролі? Якщо ні, обов’язково знайдіть для цього час. У ньому є епізод, який справив на мене дуже сильне враження. Я навіть спеціально його переглядав кілька разів.
Герой Вілла Сміта, професійний аферист на ім’я Нікі «Зефір», дістає два квитки у VIP-ложу на матч із американського футболу, вони з подругою (новоспеченим членом команди шахраїв) сідають у крісла і починають спостерігати за грою. Вона відверто нудиться, не цікавиться футболом і потребує хоч якоїсь різноманітності. Нікі роздивляється юрбу глядачів і кидає виклик подрузі: «Ставлю долар, що отой хлопець не впіймає свій хот-дог».
І отак вони розважалися кілька хвилин, аж тут до них долучився містер Лі Юань. І ставки стали більшими… Нікі щоразу програє, а черговий програш заохочує його грати далі. П’ять тисяч доларів… Десять… П’ятдесят… Сто… І тут доходить до мільйона… Нікі знову програв. Він хапає свою супутницю й стрімко прямує до виходу, а Лі Юань кидає йому навздогін глузливе: «От як буває, коли граєш із серйозними людьми». Нікі відповідає на провокацію, повертається й рішучим голосом пропонує продовжити: «Подвоюю!» Китаєць уже сам починає його відмовляти. Нікі не здається:
– Візьми бінокль і обери будь-якого гравця на полі. А я вгадаю його номер.
– Будь-якого гравця? Шанси – тисяча до одного.
– Для тебе це добре. Два мільйони.
– Це просто божевілля. Мені не подобається!
– Добре-добре. Я спрощу завдання. Ти обереш гравця, а вона вгадає номер, – запропонував Нікі, вказуючи рукою на свою подругу.
– Що?