Аутсайдер. Стивен КингЧитать онлайн книгу.
«Забігайлівка Флінт-Сіті». Щоп’ятниці – стейк-хауз «Бонанза». А щовівторка і щочетверга я зазвичай ходжу до «Коротунів» по реберця й пиво. Того вечора я прийшов туди о… ну, скажімо, було п’ятнадцять хвилин по вісімнадцятій. Хлопчик на той час уже давно помер, так?
Детектив Андерсон: Але близько дев’ятнадцятої ви вийшли надвір, правильно? На задвірок паба.
Скавкрофт: Так, я і Райлі Франклін. Я з ним здибався у пабі, і ми разом повечеряли. Те місце позаду паба, люди туди виходять покурити. Треба минути коридор між туалетами й вийти крізь задні двері. Там стоїть відерце для попелу, все таке. Тож ми поїли, я – реберця, а він – макарони під сиром, а тоді замовили десерт і вийшли на задвірок покурити, доки його принесуть. І поки ми там стояли й базікали про те про се, під’їхав той брудний білий фургон. На ньому були номери Нью-Йорка, це я запам’ятав. Припаркувався біля маленького кросовера «субару» – певно, то був «субару», – і з фургона вийшов той чоловік. Морланд, чи як його там.
Детектив Андерсон: У що він був одягнений?
Скавкрофт: Ну, щодо штанів я не певен, може, Райлі краще бачив, таке як чінос,[22] але сорочка біла. Це я запам’ятав, бо на грудях була кров, і багатенько. На штанях не так – лише бризки. І на обличчі теж була кров. Під носом, навколо губ і на підборідді. Що й казати, жахливий вигляд. Тож Райлі… певно, він уже пропустив кілька кухлів пива до мого приходу, а я лиш один устиг… Райлі каже: «А як там інший хлопець поживає, Тренере Ті?»
Детектив Андерсон: Він назвав його Тренером Ті?
Скавкрофт: Атож. А тренер засміявся і каже: «Іншого не було. Щось мені стукнуло по носі, от і все, а тоді кров пішла, як зі Старого Служаки.[23] Тут є неподалік якась медичка?»
Детектив Андерсон: Тобто він питав про заклад, куди можна звернутися без запису, на кшталт «МедНАУ» чи «Квік Кеар»?[24]
Скавкрофт: Так, про те й питав, бо хотів пересвідчитись, чи треба йому припалити якусь судину в носі. Ай-ай, атож? Сказав, що з ним уже таке раз було. Я порадив йому пройти з милю по вулиці Буррфілд, повернути ліворуч на другому світлофорі, а тоді він побачить вивіску. Знаєте той білборд біля Коні-Форд? Там видно, скільки треба чекати до прийому й усе таке. А тоді він спитав, чи можна лишити фургон на тій невеличкій стоянці за пабом, бо вона не для відвідувачів, а для працівників, там позаду паба навіть оголошення висить. А я кажу: «Парковка не моя, але якщо ви ненадовго, то все буде гаразд». А він каже, і нам обом це видалося дивним, бо ж лихі часи таке робити, то він каже, що лишить ключі в підставці для склянок – на той випадок, як комусь треба буде пересунути фургон. Райлі каже: «Так і недалеко, щоб його украли, Тренере Ті». А він відповів, що не забариться і що комусь може заманутися переставити машину. Знаєте, що я думаю? Я думаю, може, він хотів, щоб фургон хтось украв, може, навіть ми з Райлі. Як ви гадаєте, детективе?
Детектив Андерсон: Що сталося потім?
Скавкрофт: Він сів у ту маленьку зелену «субару» і поїхав геть. Це мені також видалося дивним.
Детектив
Вільні легкі штани з бавовни чи льону.
Знаменитий гейзер в Єллоустонському національному парку.
«MedNOW» і «Quick Care» – центри невідкладної медичної допомоги в США.