Надходить та година. Джеффри АрчерЧитать онлайн книгу.
контракт на «Дядька Джо», який вимагатиме підпису пані Бабакової як представниці свого чоловіка. Я готовий запропонувати їй аванс у сто тисяч доларів при підписанні плюс десять відсотків роялті.
– Скільки примірників плануєте продати?
– Мільйон, може, більше.
– Тоді я хочу, щоб роялті зросло до дванадцятьох із половиною відсотків після перших ста тисяч продажів і до п’ятнадцяти відсотків, коли продадуть чверть мільйона примірників.
– Я ніколи не давав таких гарних умов для першої книги, – запротестував Аарон.
– Це не перша книга, а остання, одна-єдина.
– Гаразд, я погоджуюся, – здався Аарон, – але за однієї умови.
Гаррі чекав.
– Коли книга вийде, ви здійсните авторський тур, адже громадськості буде цікаво дізнатися, як вам вдалося вивезти рукопис із Радянського Союзу.
Гаррі ствердно кивнув, двоє чоловіків підвелись і потисли навзаєм руки. Іще щось спільне було в Аарона з батьком: рукостискання було цілком достатньо, щоб визнати угоду закритою. У контракті Гінзбурґа не було варіантів вийти з неї.
– І поки ви тут, мені потрібно укласти новий контракт на три наступні книжки із серії про Вільяма Ворвіка.
– На тих же умовах, що й Бабакова, – сказав Гаррі.
– А це чому, він також буде їх писати?
Чоловіки засміялися, перш ніж потиснути одне одному руку вдруге.
– Хто видає «Дядька Джо» в Англії? – поцікавився Аарон, сідаючи в крісло.
– Біллі Коллінз. Ми уклали з ним угоду минулого тижня.
– На тих самих умовах?
– Навіщо вам знати? Майте на увазі, коли я повернусь додому, він поставить мені те саме запитання.
– Й отримає таку ж відповідь, без сумніву. Тепер, Гаррі, коли ваші умови не можуть бути ще кращими, мені треба конфіденційно поговорити з вами на іншу тему.
Гаррі відкинувся на спинку фотеля.
– Я завжди хотів, щоб «Вікінґ» об’єднався з якимось видавництвом, яке друкує літературу в м’якій обкладинці, щоб мені не доводилося щоразу укладати окремі угоди. Кілька компаній уже пішли цим шляхом, я впевнений, ви це знаєте.
– Але якщо мене не зраджує пам’ять, ваш батько завжди виступав проти цієї ідеї. Він боявся, що це задушить його незалежність.
– Він і досі так вважає. Але він більше не директор, а я вирішив, що настав час підняти ставки. Нещодавно мені зробив привабливу пропозицію Рекс Малберрі з «Малберрі-хаус».
– «Старий порядок відходить, поступаючись місцем новому».
– Нагадайте мені, звідки це.
– Теннісон[9]. «Смерть Артура».
– Отже, ви готові поступитися місцем новому?
– Хоча я і не знаю Рекса Малберрі, з радістю підтримую ваше рішення, – промовив Гаррі.
– Гаразд. Тоді мені негайно підготують обидва контракти. Якщо зможете вмовити пані Бабакову підписати свій, я підготую ваш до повернення з Пітсбурґа.
– Вона, мабуть, чинитиме опір отриманню авансу або навіть роялті, тому я буду змушений нагадати їй останні