Буквар миру. Книга для сімейного читання. Григорий СковородаЧитать онлайн книгу.

      Це час виповняється, це Син посилається!

      Це літам прийшла кончина, це Бог посилає Сина.

      День приходить, Діва родить.

      Веселітеся, яко з нами Бог!

      Обіцяний пророками, отчими нароками,

      Рішить в посліднії літа печать нового завіта.

      Дух свободи всім нам родить.

      Веселітеся, яко з нами Бог!

      Даниїлів каменю,[62] із купини пламеню![63]

      Несіченний одпадаєш, хоч вогонь – не спопеляєш.

      Це наш камінь, це наш пламень!

      Веселітеся, яко з нами Бог!

      Рости ж благодатію, новий наш ходатаю!

      Рости, доки зможеш стати, щоб спалити супостати.

      Щоб вселенна вже спасенна

      Звеселяла всіх, яко з нами Бог!

      Ми ж тобі, рожденному, гостеві блаженному,

      Всіх серця нас одкриваєм, в дім душевний зазиваєм,

      І співаєм, і гукаєм,

      Звеселяємось, яко з нами Бог!

      Тайна дивна і преславна!

      Це вертеп замість небес!

      Діва херувимів главна

      І престолів вишніх днесь.

      Вмістить і небо небес.

      О, блаженні тії очі,

      Що на тайну цюю зрять,

      Що їм в злій мирській півночі

      Бога вказує зоря.

      Ангельський ум тайну видить,

      А плотський муж ненавидить,

      Та бо всім їм буйство є.

      Ми ж оцей секрет небесний

      Серцем запальним чтимо

      І, як скот той безсловесний,

      Сіно з-під Христа їмо,

      Доки аж, в мужів спасенних

      Зрісши, зможемо блаженно

      Бога сущого пізнать.

      Всякому городу нрав і права,

      Всяка іміє свій ум голова,

      Всякому серцю любов своя є,

      Всякому горлу смакує своє.

      Мені одна лиш у світі думá,

      Мені одне лиш не йде з ума.

      Тре для чинів угли панські Петро,

      Федька-купець загрібає добро,

      Той зводить дім свій на новий манір,

      Той все в процентах, будь ласка, повір.

      Мені одна лиш у світі думá,

      Мені одне лиш не йде з ума.

      Той безугавно купує ґрунти,

      Цей чужоземні заводить скоти,

      Ті до ловитви привчають собак,

      В цих шумить дім од гостей, як кабак.

      Мені одна лиш у світі думá,

      Мені одне лиш не йде з ума.

      Строїть на свій лад юриста права,

      З диспут студенту тріщить голова,

      Тих непокоїть Венерин[66] Амур,[67]

      Всякому голову мучить свій дур.

      Мені