Поїзд о 4.50 з Педдінгтона. Агата КристиЧитать онлайн книгу.
що, – сказала міс Марпл.
Місіс Макґілікаді відвернулася, пролунав свисток, і поїзд став набирати швидкість. Міс Марпл дивилася, як віддаляється кремезне й повне тіло її подруги. Елспета могла їхати на Цейлон із чистою совістю: вона виконала свій обов’язок і була вільна від подальших зобов’язань.
Міс Марпл не відхилилася на спинку сидіння, коли потяг почав набирати швидкість. Натомість вона випросталася й віддалася серйозним роздумам. Хоч у розмові міс Марпл нерідко була багатослівною й неуважною, її думки завжди були чіткими й гострими. Вона мала розв’язати проблему, проблему своєї власної подальшої поведінки; і хоч це й могло здатися дивним, проте вона постала перед нею, як і перед місіс Макґілікаді, як проблема обов’язку.
Місіс Макґілікаді сказала, вони обидві зробили те, що могли зробити. Так воно й справді було в стосунку до місіс Макґілікаді, але щодо себе самої міс Марпл такою певною не була.
Можливо, їй слід би скористатися зі свого не зовсім звичайного обдарування. Але чи не надто вона самовпевнена… Зрештою, що може вона зробити? Слова її подруги повернулися до неї: «Ти вже не така молода, якою колись була…»
Подібно до генерала, який холоднокровно опрацьовує план своїх бойових операцій, або до бухгалтера, що обмірковує наступну торговельну оборудку, міс Марпл зважувала й упорядковувала у своїй свідомості факти за й проти своїх подальших дій. Ось ті факти, які можна було визнати сприятливими:
1. Мій тривалий досвід життя та моє знання людської природи.
2. Сер Генрі Клітерінґ та його хрещеник (здається, він тепер працює в Скотленд-Ярді), який так добре показав себе під час розслідування вбивства в Літл-Педоксі1.
3. Другий син мого небожа Реймонда Дейвід, який працює, я майже переконана, у системі англійських залізниць.
4. Син Ґрізельди Леонард, який так добре тямить у мапах.
Міс Марпл розглянула ці факти й схвалила їх. Вони були дуже необхідні на тлі фактів несприятливих – насамперед слабкості її тіла.
«Навряд чи я змогла б, – подумала міс Марпл, – поїхати туди, сюди й куди завгодно, щоб здійснити розслідування і з’ясувати те або те».
Атож, саме в цьому була головна складність – її вік і слабкість організму. Хоч для свого віку вона має непогане здоров’я, але вона стара. І якщо доктор Гейдок суворо заборонив їй працювати в саду, то навряд чи він дозволить їй їздити по країні, щоб розслідувати вбивство. Бо саме це, по суті, вона збирається робити – і саме тут її чекають щонайбільші труднощі. Бо якщо досі її просили взяти участь у розслідуванні й допомогти поліції, то тепер вона сама взяла на себе ініціативу знайти злочинця. І вона навіть не була переконана в тому, що їй дуже хочеться зайнятися цією справою… Вона стара – стара і стомлена. Тепер, після такого стомливого дня, вона не має найменшого бажання розпочинати нехай там що. Вона хоче лише добутися додому, посидіти біля вогню, добре повечеряти й лягти спати, а завтра попрацювати в садку: підрізати гілля або щось підправити, не нахиляючись
Ідеться про події, які Аґата Крісті описала в повісті «Оголошено вбивство». (